26 лютого — День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та м. Севастополя

Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, (далі – Представництво) в межах компетенції, визначеної Законом України «Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим», Указами Президента України «Питання Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим» від 17 жовтня 2019 року № 758/2019 та «Про пріоритетні напрями діяльності Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим» від 13 квітня 2021 року № 160/2021, здійснює заходи щодо підтримки і забезпечення політичних, соціальних, інформаційних, культурних та інших зв’язків з громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території та переселилися з неї.

Відповідно до Указу Президента України від 26. 02. 2020 р. № 58/2020 «Про День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та м. Севастополя», з метою вшанування мужності та героїзму громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території – в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, у відстоюванні територіальної цілісності України, з нагоди відзначення річниці від проведення 26 лютого 2014 року в м. Сімферополі мітингу на підтримку територіальної цілісності України, 26 лютого встановлено Днем спротиву окупації Автономної Республіки Крим та м. Севастополя.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 липня 2025 року № 723-р «Про затвердження плану заходів до Дня спротиву окупації Автономної Республіки Крим та м. Севастополя у 2026 році» на державному рівні проводитимуться інформаційні, просвітницькі та меморіальні заходи, спрямовані на вшанування боротьби громадян України проти окупації Криму, підтримку тих, хто залишається на тимчасово окупованій території, та вимушених переселенців. Ці заходи покликані зміцнити єдність українців у боротьбі за суверенітет, привернути увагу до наслідків окупації, посилити підтримку внутрішньо переміщених осіб і сприяти поверненню жителів Криму у культурний та соціальний простір України. Програмою передбачені меморіальні події, тематичні обговорення, освітні ініціативи та інші активності, що підкреслюють важливість спільних зусиль заради свободи й соборності.

КЛЮЧОВІ МЕСЕДЖІ ПРО КРИМ: ЩО ВАРТО ЗНАТИ КОЖНОМУ

Шлях до перемоги лежить через деокупацію Криму

Мир, у якому Крим “відкладають” або “виносять за дужки”, не є стабільним: він винагороджує агресора і підвищує ризик нових атак – як проти України, так і проти інших держав.
Українці єдині у бажанні звільнення та деокупації Криму. Наша єдність, як запорука перемоги також проявляється в цьому прагненні, більшість українських громадян вважає питання деокупації Криму особистим пріоритетом. Повернення Криму можливе, коли ми будемо єдині у своїх візіях.
Збройна агресія російської федерації проти України розпочалася 20 лютого 2014 року зі збройного вторгнення та подальшої окупації Криму.
Територіальні поступки агресору не зупиняють війну – вони її продовжують. Компроміс з окупацією перетворюється на запрошення до нових атак.
Україна залишається прихильником дипломатичних рішень, проте повномасштабна агресія рф довела, що шлях до миру лежить через реалізацію невіддільного права держави на самооборону та звільнення всіх територій, зокрема військовим шляхом, згідно зі Статутом ООН.
Крим є тимчасово окупованою територією України, а спроба його окупації російською федерацією не визнається міжнародним правом.
Деокупація Криму – це передумова нової безпеки в АзовоЧорноморському регіоні: менше військових ризиків, більше прогнозованості для торгівлі та морських шляхів.
Будь-які домовленості, що фактично легітимізують окупацію, змінюють правила гри у світі: заохочують силовий перегляд кордонів і знижують ціну порушень міжнародного права.
Санкційний тиск міжнародної спільноти на рф працює та є одним із необхідних інструментів для якнайшвидшої деокупації Кримського півострова.
Для України пріоритетом є людське життя: звільнення Криму – це не лише повернення територій, а насамперед порятунок наших громадян від репресій та терору окупантів.
Питання Криму – це не “територіальний спір”, а питання міжнародного права, прав людини та регіональної безпеки; тому воно має бути частиною будь-якої рамки справедливого миру.
Крим – це люди. Відмова від Криму означає відмову від їхніх прав.

ДОДАТКОВІ ІНФОРМАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ:

Література:

1. Добірка книг про окупацію Криму та про її вплив на півострів: http://cutt.ly/Fe4CEDNj

2. Добірка книг про культуру Криму https://cutt.ly/se4CEUH8.

3. Добірка книг про історію Криму https://cutt.ly/ttQqzrgy.

4. Перша у світі манґа про Крим “Помах крил метелика”.

5. “Моя депортація” – Осман Аріфметов.

6. “Анексія: Острів Крим. Хроніки гібридної війни” – Тарас Березовець.

7. “Who we are: indigenous peoples and national minorities of Ukraine” (“Хто ми: корінні народи та національні меншини України”) – Ukraїner. Книжку також можна знайти кримськотатарською.

Інформаційні матеріали:

1. Інтерактивний урок “Research Club. 5\75: навіщо памʼять українцям?” – https://cutt.ly/Ow8RasLn.

2. Освітній матеріал “Боротися – значить жити, жити - значить боротися”. (П.Бомарше) За книгою Севгіль Мусаєвої та Аліма Алієва “Мустафа Джемілєв. Незламний” – https://cutt.ly/lw8Rsml6.

3. Лекція “Історія та суспільно-економічні процеси на Кримському півострові до 2014 року” – https://cutt.ly/pw47tuDb.

4. Урок для 11 класу “1944. Депортація кримських татар” – https://cutt.ly/Ew7rFQbN

Художні та документальні фільми:

1. “Крим, як це було” — розповіді українських офіцерів, солдатів і матросів, які під час захоплення Криму не зрадили свою присягу на вірність народу України та продовжили виконання своїх військових обов’язків на землі, у морі та в повітрі (https://cutt.ly/ZtbnDDhM).

2. “Хайтарма” (2013) — історія льотчика Амет-Хана Султана та депортації кримських татар (https://cutt.ly/iw7y2hgL).

3. “Чужа молитва” (2017) — історія кримськотатарської дівчини, яка рятувала єврейських дітей під час Другої світової війни (https://cutt.ly/vw7yWZRp).

4. “Додому” | Evge (2019) — драма про повернення кримськотатарської родини до Криму після окупації Росією https://cutt.ly/ew7yEdGW

5. “ARZU | МРІЯ” (2018) — вкрадені мрії депортованого у 1944 році покоління кримських татар (https://cutt.ly/jw7yW01j).

Фотогалерея